В місті Іллічівську стація юних натуралістів була створена в 1982 році. На момент створення СЮН в місті  працювало 9 шкіл, почалося будівництво 10 школи. Працювали позашкільні заклади: станція юних техніків та будинок піонерів.  В1998 році СЮН реорганізована в Еколого-натуралістичний центр дітей та юнацтва (ЕНЦ). Робота в закладі ведеться по чотирьом напрямкам: екологічне, біологічне, медичне та декоративно-ужиткове. В 2004 році ЕНЦ  перейменовано  в Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Цей рік був найбільш значущий для закладу. Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, переведено в нове приміщення з просторими та світлими кабінетами та невеличкою земельною ділянкою. В цьому ж році на базі ЦЕНТУМ відкрився музей Живої природи.

 02 лютого 2017 року Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Іллічівської міської ради перейменовано на Центр еколого-натуралістичної творчості Чорноморської міської ради Одеської області

СЮН  розміщувалась на вулиці Шкільній.  Почала свою роботу станція з гуртків: зоологів, юннатів молодшого шкільного віку, квітникарів та бджолярів. Першим директором станції була Якімчук В.С.  Згодом її очолила Тішенских Людмила Геннадіївна (1984-1992 р.). Наступним директором була Григор’єва Галина Анатоліївна (1992-2017р.). На даний момент її очолює Біляєва-Дубровіна Ольга Вікторівна.  

Але на вулиці Шкільній СЮН перебував недовго. Через 2 роки його перевели у нове приміщення, невеликий дерев’яний будиночок на вулиці Піонерський,7. Там було всього 3 невеликі кімнати для занять гуртків, веранда та приміщення де розміщалась піч, за допомогою якою у зимовий період опалювалось все приміщення. Біля будиночка була невелика земельна ділянка для дослідницької роботи. Юннати вирощували плодові, овочеві культури, квіткові рослини, декоративні кущі та дерева, а також рідкісні рослини. Також не можливо уявити станцію юних натуралістів без пташиного гомону, без пухнастих хом’ячків, пацюків, тощо. Так на станції було створено куточок живої природи, який як магнітом притягував до себе хлопчаків та дівчат. У куточку жили акваріумні рибки,  канарки, щиглики, хом’яки, пацюки, морські свинки, бентамські кури, кролі. Діти залюбки чистили вольєри, годували, спостерігали за тваринами. 

Станція юних натуралістів 1985рік

Упорядкування території                                                                  «Наші вихованці»      

Станція юних натуралістів постійно розвивалась, збільшувалась кількість гуртків, проводились цікаві заходи, експедиції, навчально-польові практики. Найбільша кількість гуртків – 50 була у 1988 році, в них навчалось 750 учнів.  У цей період працюють гуртки: юних зоологів, квітникарів, акваріумістів, ботаніків-рослинників, ентомологів, гідробіологів, орнітологів, екологів, фотонатуралістів, тощо. 

Гуртки:                                                                    «Юні акваріумісти»         «Юні ботаніки-рослинники»         «Юні орнітологи»         1987-1988р.

Відкриття нових гуртків

А також в цей період відкрилися гуртки медиків, кінологів, екоелектроніки. Їх  аналогів,на той час,  в Україні не було. Тому керівники гуртків  самостійно складали програми, розробляли та впроваджували  нові форми та методики роботи.

Одним з таких гуртків, був гурток «Юний медик», керівник Яковенко Людмила Михайлівна.  В програму гуртка входили теоретичні заняття з анатомії та фізіології людини, особистої гігієни,здоровому харчуванню, статевому розвитку людини, фізичної культури, а також елементи загартування організму. До практичної частини увійшли заняття з аугеного тренування, масажу, першої долікарської допомоги, тощо. Більша частина занять проводилась  в медичних установах: поліклініці, лікарні, станції переливання крові, швидкій допомозі. З гуртківцями проводили бесіди лікарі різних спеціальностей: офтальмолог, стоматолог, травматолог, невропатолог, педіатр, та інші.  Багато практичних порад з надання першої долікарської своїм одноліткам допомоги  надали лікарі -  нарколог та дерматолог. А лікар фізіотерапевт допомагав у вивченні та застосуванні лікарських трав. Для  реалізації програми гуртка було заключний  договір з  Іллічівської лікарнею.  Завдяки цьому гуртківці мали змогу відпрацьовувати практичні навички у відділеннях лікарні.  Таким відділенням стало дитяче відділення міської лікарня. Гуртківці  допомагають медсестрам доглядати за хворими та проводити фізіопроцедури. Крім  хворих дітей у дитячому відділені є особлива категорія дітей, яких покинули батьки. Вихованці гуртка готували для них свята, конкурси, до новорічних свят прикрашали палати відділення композиціями з сосни та ялинкових прикрас,  а також  дарували подарунки виготовлені своїми руками. Юні медики, які вже володіли практичними навичками надання першої медичної допомоги та навичками догляду за хворими брали участь у акції «Турбота». Вони відвідували  хворих та одиноких  літніх людей. Вони приносили їм ліки, купляли продукти, допомагали прибирати оселі, готували різні смаколики.  Таких  підопічних у юних медиків було 7.  За час навчання в гуртку  вихованці створили у своїх школах куточки здоров’я, випустили санітарні бюлетені, газети.

Вихованці гуртка                             «Юний медик»                                 1990 р

Практичні заняття гуртка у міській лікарні 1988 рік

Гурток «Екоелектроніки» , який став передвісниками сучасних гуртків інформанти та основ комп’ютерного моделювання. Розробив цю програму Адаменко Олег Олександрович. Основною метою гуртка було впровадження в біологічні та екологічні дослідження нових методів обробки результатів, заснованих на програмуванні та цифрової обробки результатів. Для реалізації програми потрібні були комп’ютери . І директор СЮН Людмила Геннадіївна звернулась  на завод «Квант». Як раз в цей період на цьому заводі почали масовий  випуск комп’ютерів і 8  з них типу «Електроніка» с телевізорами замість дисплея були надані для роботи гуртка.  На заняттях гуртка учні розробляли біологічні тести, моделювали  біологічні, хімічні та екологічні процеси. На вихідні та особливо в канікулярний час,  вихованці разом зі своїм керівником виїжджали для проведення досліджень у природі. Отримані результати відразу ж обробляли за допомогою комп’ютера. Так були вирахувана течія річки Південний Буг, визначена погода по стану шишок  голонасінних, будувались графіки тривалості дня, оброблялись статистична інформація, тощо. Проводили цифрову обробку результатів дослідження. Створювали перші комп’ютерні програми. Програма гуртка була представлена на обласному конкурсі. Це так всіх зацікавило, що невдовзі на базі станції юних натуралістів відбувся Всеукраїнський семінар. На цьому семінарі керівник гуртка Адаменко Олег Олександрович показував біотести, які склали його учні, віртуальні моделі хімічних сполук, програми, які моделюють біологічні процеси в природі.

1987р.

Гурток «Юні кінологи» відкрився на станції юних натуралістів у 1990 році. Він був першим гуртком такого напрямку. Очолила його Криворучко Тетяна Михайлівна. Вона розробила програму, до якої увійшли заняття з основ кінології, утриманню та догляду  собак, а також практичні заняття з муштри собак. Популярність гуртка була неймовірна. Вихованці гуртка разом зі своїм керівником підготували «Дог-шоу» та  неодноразово виступали перед школярами міста, на міських святах квітів, День міста, тощо. Вони першими в області провели виставку собак, куди були запрошені  фахівці з  різних кінологічних клубів Одеси.

	Дива  муштри
Керівник гуртка  «Юні кінологи» Криворучко Тетяна  - організатор «Дог-шоу»   1990 р.

Але керівник разом зі своїми вихованцями продовжував шукати все нові та нові форми та методи роботи. Їм дуже хотілось привабити більшу кількість дітей  до Міжнародної акції «День захисту тварин». Тому за їх ініціативи вже з 2000 року в місті вперше була проведена акція «День захисту тварин», у вигляді міської виставки домашніх тварин . З 2002 року – ця акція збирає велику кількість небайдужих мешканців міста різного віку. Найбільш активними учасниками є школярі міста.

          Мета, яку ставлять перед собою організатори акції – гуманне ставлення та запобігання жорстокості до тварин.

Два роки поспіль міське свято «Animal – show” проходило на базі ЗОШ № 6, а починаючи з 2004 року свої двері гостинно відкрив Дитячий екологічний центр. Нове приміщення Центру дало змогу учасникам не тільки продемонструвати уміння своїх вихованців, а і побувати на екскурсії в Музеї живої природи, записатися до гуртків ЦЕНТУМ

Юні кінологи готуються до виступу

    Навчально-польові практики та експедиції

У  цей час  були започатковані нові напрямки юннатівської роботи:

·       Навчально-польова практика  (з 1985 р)

·       Науково - дослідницька робота (1985р.)

·       Міські екологічні проекти, природоохоронні акції  (з 1995 р.)

·       Робота літнього табору  або організація літнього відпочинку (1989р.)

Ці напрямки набули широкого розвитку,  як одна з найбільш цікавих і дієвих форм, що поєднує здобуття певних знань про довкілля і практичні природоохоронні справи

Одним з прикладів поєднання освіти та виховання, відповідального ставлення до природи є навчально-польова практика (НПП). Вона була організована з метою посилення контактів школярів із природою, поглиблення знань отриманих на уроках біології.

Завдання:

• знайомство з різноманітними ландшафтами;
• оволодіння основними методиками польових досліджень;
• вивчення  рослин та тварин даної місцевості
• придбання навиків самостійних спостережень у природі.

Навчально-польові практики проводились у весняно - літній період і, як правило вони були комплексними. Тривалість їх була від 3 до 7 днів. Маршрути практик дуже різноманітні. Юннати побували на Кримському півострові (малий Кримський каньйон), с. Копанка (Молдова), Кармелюківське мисливське господарство (Балтський район Одеської області), заповіднику Біловезька Пуща,  долина річки Південний Буг (с. Мігеї, Миколаївської області), м. Петрозаводськ, республіка Карелія, Росія, лимани Одеської області Сухий, Тилигульський, Куяльницкий, Алібей, Бурнас, Дністровський тощо.

Юні натуралісти в Криму 1988р.

	Експедиційні будні юннатів були пізнавальними та цікавими. Це й привести до ладу свій табір та розподілити харчі. А також провести дослідження місцевості 1986 р.

Експедиція на Південний Буг 1986 р.

Перед виїздом на практику проводилось установчі збори.  Керівники знайомили всіх учасників з вимогами та порядком проведення практики,  її програмою  та індивідуальними завданнями.  Учні проходили інструктажі з техніки безпеки, та відразу ділились на групи по 3-5 осіб, отримували обладнання (біноклі, визначники тварин та рослин, сітки для відлова птахів, алюмінієві кільця для їх мічення, тощо) для роботи та палатки.

	Установчі збори юннатів 1988 р.
Обговорення маршруту 1989 рік

Місця практик підбирались таким чином, щоб вони відображали основні типи ландшафтів: дубові, хвойні  та заплавні ліси, степові ділянки по береговим схилам та балкам, озера, пруди, річки, лимани, населенні пункти. Всі вони дають загальне уявлення про основні фауністичні комплекси. У ході практик юннати навчились вести щоденники спостережень та здобули  побутові  навички експедиційно-польового життя, вмінню орієнтуватися на місцевості, розводити багаття, розпізнавати їстівні рослини, гриби, техніки безпеки в лісі, горах, на водоймах, тощо.

У ході практики юннати, крім загальних екскурсій, отримували ще й індивідуальні завдання. Виконання цих завдань і було основою для написання науково-дослідницьких робіт

	Тилігульський лиман 1986рік Кільцювання та зняття біометричних даних  птахів
Картування гнізд 1987 рік

Навчально-польова практика на Куяльницькому  лимані  2004 рік

Крім навчально-польової практики юннати ЦЕНТУМ брали участь у обласних комплексних екологічних  експедиціях: «Алібей-2000», «Саврань-2003»,  «Куяльник – перлина Причорномор’я”, «Діти за порятунок Чорного моря», яка проходила в рамках обласної освітньої програми «Межиріччя Дунай-Дністер» тощо.